Home
phess' Friends
 
[Most Recent Entries] [Calendar View] [Friends View]

Below are the most recent 9 friends' journal entries.

    Monday, January 4th, 2010
    ereb_randir
    11:38p
    вести с полей
    вот получил отличный подарок:

    чистый штамм bacillus subtilis
    с этими милыми существами можно разнообразными способами проводить досуг: окрашивать по Грамму, пересаживать в новые пробирки, имитировать разные факторы, направляя эволюцию куда захочется... Такие питомцы должны быть у каждого!
    Вот хорошо видны пятнышки колоний


    (удаляется, потирая руки в предвкушении)
    Sunday, January 3rd, 2010
    svetilkin
    10:46p
    Оч. понравилось описание фильма:
    "Язычники в Церкви- Диомид и "диомидовщина". Беседа с настоятелем подворья Данилова монастыря игуменом Петром Мещериновым.Что общего между "богоизбранным русским народом", "святыми" Распутиным и Грозным,ИНН и жидомасонами"
    Кажется я даже знаю, что общего и смотреть этот фильм поэтому не буду.
    Окрыли интересную свалку фильмов, аудиокниг и музыки, есть и православный раздел, мб побогаче "предания.ру". "торент" свалка называется. Ну, наверно, все просвещённые люди уже об этой свалке знают.
    До побачення.
    Saturday, January 2nd, 2010
    the_graywolf
    4:14p
    Avatar
    [Оригінал опубліковано на graywolf's lair. Ви можете коментувати його тут або там.]

    Avatar Щоб не відставати за поступом технічного прогресу вирішив теж сходити на сабж, тим паче, що відгуки про графіку були здебільшого дуже і дуже позитивними, тож цікавість і те, що я з літа не ходив у кінотеатр зробили свою справу. Перший спроба попасти в кіно виявилася невдалою: оскільки ми навіть не цікавились бронюванням квитків, а я звик, що кінотеатри у нас аншлаг зазвичай збирають в кращому випадку на прем’єру, то прийшовши в IMAX були дещо здивовані тим, що квитків на “Аватар” не було не лише на той день коли ми туди заявились, а були розкуплені на цілих 6 днів вперед. В день нашого перегляду (тобто 30 грудня) ми дізнались, що до 9-го числа включно квитки залишились квики лише на нічні сеанси (ті що о 1:30 ночі). Звісно, мова йде про 3D версію, бо поруч (в 2D касі так би мовити) можна було завжди прийти, одразу взяти квитки і подивитись. Я такого ще не бачив…

    Але все ж про сам фільм…

    Прочитати цей запис повністю » )
    Thursday, December 31st, 2009
    the_graywolf
    1:05p
    Філософські підсумки 2009-го
    [Оригінал опубліковано на graywolf's lair. Ви можете коментувати його тут або там.]

    Новий Рік це не лише дата масової істерії за ялинками і подарунками та привід зібратися з друзями, але і певна дата, коли прийнято підбивати якісь підсумки, що вельми корисно для аналізу та побудови планів на майбутнє. Додам і свою долю до світової інформаційної ентропії :)

    Happy Konata Izumi

    Якщо оцінювати чисто факти, то це був самий жахливий рік на моїй пам’яті. Ні, чесно. Стільки неприємностей і смутку звалилося на голову (особливо в першій половині 2009-го), скільки не було мабуть і за 5 попередніх років. Рік почався з пограбування квартири, втратою двох фотиків та ноута з купою інформації: перекладів, проектів, тощо… За кілька днів до мого дня народження померла бабуся :cry: Ще за кілька днів потому відправили у неоплачувану відпуску, через місяць запропонували назад, але як і більшість чуваків з нашої команди сказав: “та ну нафіг…” Щоправда потім трохи переоцінив свої сили, плюс час був не дуже зручний і таким чином в сумі просидів 4 місяці без роботи. Та все ж я не можу сказати, що у підсумку все було лише погано. Завдяки останньому я побачив речі, які раніше не помічав і, що найважливіше, згадав, що у мене ж колись були вельми і вельми амбіційні мрії. Коли сидиш собі працюєш, стабільно отримуєш зарплатню, дупа в теплі, це заспокоює і притупляє політ мрій, або сильно видозмінює їх. Достаток вбиває слабкодухих, псує підсовує фальшиві цінності. Взимку та влітку я отримав гарні уроки життя в цілій купі аспектів. Так, вони коштували дуже дорого, але здається це було того варте. До мене повернулись мої амбіції (не ті, з якими я жив останні роки, а ті з якими я свого часу школярем поступав до ВУЗу), на шляху попереду розвіявся туман (ох, ну і терниста ж буде дорога, треба буде ламати деякі риси мого характеру, але це той виклик, який приємно кинути незалежно від того чи досягнеш результату). Кінець 2009-го пройшов у спробах вибратись із болота в якому опинився. Болота підступного, іллюзії того, що все гразад, але це було не так. Принаймні для мене. Та я сподіваюсь, що за півроку-рік я вже доберуся до його краю, стану на тверду землю, а в кінці 2010-го буду з радістю рапортувати, що вже бігаю по сонячним рівнинам на своїх чотирьох (вовк я чи не вовк, га?) :cool: От з такими думками завершуєтсья для мене цей рік. І залишилась ще одна невелика дрібничка, яку треба буде зібратись силами та пофіксити: в одному з аспектів людського життя мну неабиякий слоупок :mrgreen:

    Ну а всім, хто випадково це все читатиме – гарних свят і не написвайтесь сильно :mrgreen:

    Tuesday, December 29th, 2009
    the_graywolf
    1:28a
    Бліц аніме-рев’ю. Частина 2
    [Оригінал опубліковано на graywolf's lair. Ви можете коментувати його тут або там.]

    Щоб струснути трохи з себе осінньо-зимню лінь щось писати до блогу, почну з того, про що я писав мабуть найменше останнім часом :) Попередній подібний допис я робив більш ніж півроку тому, тож, далі вашій увазі невеликий суб’єктивний огляд того, що я дивився в цьому році. Тобто це не означає, що відповідні тайтли саме виходили в 2009-му, але таких тут тим не менш теж досить багато. А розпочну з найбільш очікуваного мною в 2009-му продовження пригод хвостатої богині :cool:

    Прочитати цей запис повністю » )
    angelfrom3edark
    1:01a
    А я не жалею....
    Есть много вещей за которые могло бы быть очень стыдно, которые переиграли бы по-другому и жизнь была бы другой. Я не жалею за пережитые чувства, эмоции, боль. Если кому-то царапала душу, то знаю точно, нарочно я это делать не умею, поэтому все это неправильное принимание настоящей меня
    или же слишком большой расчет, несоответствующий моим ресурсам.

    Я не из тех людей, которые сжигают подарки, удаляют контакты, ломают или выбрасывают что-либо напоминающее о прошлой жизни, хотя для других людей такой способ самый приемлемый для обретения хоть какого-то облегчения, но все то иллюзии, т.к. мысли ты никак не сброешь...

    А вообще я земной человек и не смотрю на людей с высока, последнее время, т.к. они всего лишь простые люди и я в том числе(хотя в некотором плане я не "человек", а просто "мелкий", но мне нравится эта роль, но это другая история). А почему бы и нет, здесь на земле мы можем получать разные жизненные радости и намного больше, чем там, сидя наверху и наблюдая как другие радуются.
    Проще нужно быть, проще - вот любой секрет счастья
    Monday, December 28th, 2009
    angelfrom3edark
    12:51a
    воспоминания о годе)) часть три
    и тут Остапа понесло...
    продолжаем:

    Озеро на Виноградаре


    Кирилловская ранним зимним утром


    Выдубичи осенью


    Выдучиби осенью



    гидропарк осенью



    выдубичи осенью


    зоопарк



    Бульвар Лепсе зимою

    Saturday, December 26th, 2009
    svetilkin
    11:53p
    Сейчас смотрела фотографии одной семьи, которая взяла деток на опеку из детского дома и открыла одну неожиданную вещь: ДЕТИ ЧЕМ-ТО НЕУЛОВИМО ПОХОЖИ...
    В них, как в зеркале отражается забота и любовь одних и тех же людей, и это делает их похожими, больше чем иногда похожи родные сёстры.
    ЛЮБОВЬ И СОВЕСТЬ ЕДИНЫ

    зы. а я потеряла билеты, а завтра на полугодовой экзамен. Игумен Спиридон будет принимать, Вы бы его видели (коленки подкашиваются от одного его взгляда). А с утра Литургию регентовать. там вообще всё будет трястись и подкашиваться. Вот денёк. Всех, кто молится, убедительно прошу помолиться обо мне!
    Friday, December 25th, 2009
    svetilkin
    11:58p
    рискнём не в черновики
    Слов становится всё меньше.
    Наговоришь слов, в ответ молчание - это страшно. Это обличение. Пока молчат в ответ, перед глазами одна за другой всплывают оплошности, и в конце концов ясно понимаешь, а ведь и нельзя такой-то отвечать. Ответят - такая благодарность, что ни в сказке сказать.
    В следующий раз стыдно говорить.
    Вот сейчас пишу и стыжусь. Наверно, снова сотру.
    Позволишь себе воспоминания - идёшь на самое дно ада. На молитву сил нет. Голова работает, как камень с горы катится, сама по себе. Учиться до одурения один выход, как же это всё в меня влезает? Благо, учиться много чему надо.
About LiveJournal.com

Advertisement